ЧУЖОСЕ́ЛЕЦЬ, льця, діал. Людина з чужого села. — Він і хлопчаком був ого яким, свідомим, без отих дурощів, значить, щоб битися з чужосельцями або вкрасти що (Збан., Сеспель, 1961, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 380.