ЧУ́ПЕР, пра, ч., діал. Чуприна. Тома, чоловічок маленький, сухий, з довгим, чорним чупром, що спадав лагідними, гладкими пасмами на широке чоло (Стеф., І, 1949, 153); Сів на ослін [Семен] та й став чупер на голові микати (Март., Тв., 1954, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 384.