Чівка, ки, ж.
1) Хохолъ, волосы спереди головы. Вх. Зн. 80 Бере го за чівку. Фр. Пр. 117.
2) мн. Чівки́. То-же, что и волоття у кукурузы. Шух. І. 100. Ум. Чівочка. А чорнії мої очі, чівочка гладенька. Шух. І. 198.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 465.