ЧІ́ТКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. чітки́й. Військові кораблі, даленіючи, втрачали чіткість обрисів, зливалися кольором з морськими хвилями (Дмит., Обпалені.., 1962, 212); Чіткість, виразність вимови потрібні й тоді, коли акторові доводиться промовляти на сцені пошепки (Думки про театр, 1955, 129); Вечірко, не помічаючи вбраної по-святковому, жадаючої розваг Ілонки., звертається мимо неї безпосередньо до Лошакова. Щось наказує сержантові, коротко, з сухуватою чіткістю (Гончар, І, 1954, 459); Стиснувши зуби, мовчки, з неймовірною чіткістю виконували моряки команду, розуміючи, що від цього залежить їх життя (Тулуб, В степу.., 1964, 394); Комуністичне виробництво вимагає високої організованості, чіткості і дисципліни, які забезпечуються не шляхом примусу, а на основі розуміння громадського обов’язку, визначаються всім укладом комуністичного суспільства (Програма КПРС, 1961, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 343.