ША́ЙБА, и, ж.
1. Прокладка під гайку або головку гвинта, яка має форму плоского кільця. Проводи в коробках найкраще з’єднувати між собою гвинтовими затискачами з двома шайбами, між якими затискують зачищені кінці проводів, загнуті петелькою (Монтаж і ремонт.., 1956, 147); // Будь-яка прокладка такої форми. Щоб уберегти руки від пошкоджень, на початку навчання рекомендується надівати на зубило запобіжну гумову шайбу (Практ. з машинозн., 1957, 52).
2. спорт. Диск з гуми або пластмаси для гри в хокей. Шайба здавалася якоюсь маленькою примхливою істотою, яка не бажала підкорятися динамівським ключкам (Веч. Київ, 18.I 1966, 3).
∆ Хоке́й з ша́йбою — спортивна командна гра на льодовому майданчику, в якій використовують такий диск. Років десять тому на Україні в хокей з шайбою майже не грали. Тепер ця.. спортивна гра.. набула.. великої популярності (Веч. Київ, 15.I 1960, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 396.