ШАЛЬГА́, и́, ж., діал. Скаженість, шаленство. — А тобі що, Бовдуре? — спитав він.— Шальга на тебе находить, та хочеш людей кусати, чи що? (Фр., І, 1955, 301).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 401.