ШАНТАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Вимагати від кого-небудь чогось за допомогою шантажу. — Нащо ви шантажуєте мене? — Оце діловий підхід до справи. Досить нам грати комедію, перейдемо до діла (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 88); — Так, це комуністка! Справжня. Чого не можу сказати про тебе..— Загрожуєш? — спитав Долгін.— Шантажуєш? (Рибак, Час.., 1960, 809).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 405.