ШАРА́ХНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.
1. Однокр. до шара́хатися. Юрба бабів, дівчат і дітей шарахнулась з переляку вбік (Довж., І, 1958, 192); Промінь автомобільних фар шарахнувся вбік (Гур., Життя.., 1954, 316); // Швидко побігти, метнутися куди-небудь, почати бігати десь. Гордійчук шарахнувся по кімнаті, підбіг до вікна й аж захурчав у кущі (Вас., І, 1959, 383); На узгір’ї паслась коза з двома жвавими козенятами. Раптом козенята шарахнулись вниз, а на верхів’ї гори, на фоні голубого неба яскраво вирізьбилась постать Зіньки (Шиян, Баланда, 1957, 74).
2. Сильно ударитися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 411.