ШАРЛАТА́НСТВО, а, с. Поведінка, вчинки, властиві шарлатанові; безсоромний обман. Він [Семенко] видав усі свої вірші під назвою "Кобзар". Не знаю, чого тут більше,— свідомого розрахунку на літературний скандал чи наївного шарлатанства (Вітч., 2, 1968, 147); // Нісенітниця, якою морочать людей. У 1891 році Чехов виступив зі статтею "Фокусники", спрямованою проти шарлатанства в науці (Наука.., 1, 1960, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 414.