ША́РХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ша́рхати. Скрадливо шархнув [поліцай] засувом, і не встиг я й опам’ятатись, як переді мною одкрились двері (Збан., Доля, 1961, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 419.