ША́СТАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. Швидко, квапливо ходити, рухатися в різних напрямках (про людину, тварину). Шастає мов миша у пастці (Укр.. присл.., 1955, 305); В цей час по руках пішли екстрені випуски газет: хлопчаки-газетярі спритно торгували, шастаючи поміж демонстрантів (Смолич, Мир.., 1958, 432); Серед гілок білка ховає горіхи про запас. Шастає вона по заростях ще в рудувато-червоній шубці, але незабаром змінить своє літнє вбрання на зимове (Веч. Київ, 1.ХІ 1966, 4); // Швидко пробігати, пролітати повз кого-, що-небудь; шмигати. Болотні курочки й строкаті ящірки шастають з-під самих його ніг (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 163); Попід ногами в зміїстих скакунів раз по раз шастали сайгаки чи лисиці, борсуки чи горностаї, але й на них уваги обозний не звертав (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 10); Казати правду, я тільки на людях споглядаю отак спокійно пам’ятника. Я… Я навіть трішки боюся його.. Здається, він сходить з мурування і нечутно ступає за мною. Я шастаю в хату, а він стає під вікном і зазирає до кімнати (Мушк., Серце.., 1962, 261); // Швидко рухатися в певних напрямках (про неживі предмети). Угорі шастають білі хмарки (Вас., II, 1959, 275); По Дніпру шастали німецькі моторки (Цюпа, На крилах.., 1961, 236); У затоці шастають човни (Десняк, Опов., 1951, 16); // Часто бувати в різних місцях, шукаючи кого-, що-небудь. Він, по правді сказати, тривожився, кажуть, справді бандити кругом шастають, могли б і на них напасти… (Цюпа, Три явори, 1958, 35); Роз’ярілі карателі шастають по дворах, хапають на вулицях юнаків і дівчат, б’ють, нещадно скручують їм руки (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 105); // чим і без додатка, рідко. Швидко рухаючись, ходячи, щось робити, порядкувати десь. Катря шастає біля столика, брязкотить пляшечками й слоїками, поправляє рушника над фотографіями й раз у раз зазирає до дзеркала (Кучер, Трудна любов, 1960, 302); Глухоніма Вустя шастала з кімнати в кімнату, як великий чорний кажан, мовчки подаючи їжу і прибираючи з столу посуд (Цюпа, Назустріч.., 1958, 66); // у сполуч. з ім. очі, погляд, перен. Швидко, поверхово оглядати, обдивлятися кого-, що-небудь; швидко переводити погляд з одного предмета на інший. Обличчя в голови [колгоспу] було одного кольору з новеньким білим кожухом, очі злякано шастали вбоки (Мушк., Чорний хліб, 1960, 142); Вона вперто шастає очима по всіх закутках, але того, кого воліють її очі, кого бажає розтривожене серце, немає (Тют., Вир, 1964, 126).
2. Шукати, заглядаючи, обмацуючи щось і т. ін. Фрозина сиділа на ліжку, ховаючи в довгій спідниці босі ноги. Один з озброєних шастав по шафах і звалив горщик (Петльов., Хотинці, 1949, 143); В пітьмі швидко загули кроки, і на дільницю Юсанової бригади збігла постать у кожусі. Постать упала на коліна — шастала руками по землі (Десняк, II, 1955, 339); Солдати шастали в кишенях поранених (Ле, Мої листи, 1945, 147); *Образно. Електричні ліхтарі шастали по стінах і закутках. Нікого… (Цюпа, Назустріч.., 1958, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 419.