ШАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., заст., розм. Вештатися. Святки веселії настали. Дівчата хлопців цілували І віддавали крашанки… Тетяна лиш між парубки, Як тінь, смутненькая шаталась (Рудан., Тв., 1959, 72); Мати увійшла в хату, гримнула: — Шатаєшся там, шибенику, пропадаєш цілими днями, ось я тобі віника всучу (Чаб., Катюша, 1960, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 420.