ШАХРАЮВА́ТО. Присл. до шахраюва́тий. — Чи на глині, чи на земельці, а діло проверну,— шахраювато осміхається Єгипта (Гончар, Тронка, 1963, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 423.