ШВЕ́ДСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до шве́ди і Швеція. Вже видав книжку моїх оповідань у шведському перекладі (Коцюб., III, 1956, 342); Дорога повилася високим берегом ріки Ворскли — цим шляхом колись тікало з-під Полтави розбите шведське військо — до Переволочної на Дніпрі (Ю. Янов., І, 1954, 17); Як символ гноблення маячили над [Гвінейською] затокою португальські, англійські, шведські прапори (Веч. Київ, 15.I 1963, 2).
∆ Шве́дська гімна́стика — особлива система гімнастичних вправ; Шве́дська сті́нка — драбини для гімнастичних вправ. Він стояв біля шведської стінки, уважно розглядаючи нових студентів (Собко, Стадіон, 1954, 86).
2. спец. Уживається як складова частина деяких ботанічних і зоологічних назв і термінів.
∆ Шве́дська му́ха (му́шка) — двокрила комаха родини злакових мушок, небезпечний шкідник злаків. При ранніх строках сівби ярої пшениці та ячменю, а також при яровизації насіння набагато знижується пошкодження посівів шведською мухою (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 427.