ШВИДКОПЛИ́ННО. Присл. до швидкопли́нний. Дитинство і юнацтво Андрія Грабара проминуло швидкоплинно й мирно (Скл., Карпати, II, 1954, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 432.