ШВИДКОРО́СЛИЙ, а, е. Який буйно й швидко росте (про рослини). При озелененні швидкорослі породи — тополі, клени, акацію білу, плакучу вербу можна садити 2-3-річними саджанцями (Озелен. колг. села, 1955, 96); На базі Понінківського лісництва Шепетівського лісгоспзагу створено спеціалізовану дільницю по вирощуванню швидкорослих деревних порід (Рад. Укр., 7.II 1968, 4); // Який швидко росте, розвивається, набираючи ваги (про істоту).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 432.