ШВИДКОХІ́ДНИЙ, а, е. Який пересувається з великою швидкістю. Швидкохідний човен прикордонної охорони йшов просто до берега, до того місця, де був Олег (Донч., II, 1956, 534); При русі транспорту на широких вулицях у кілька рядів ближче до тротуару повинен розміщатись тихохідний транспорт, а ближче до середини — швидкохідний (Автомоб., 1957, 275); Ракета — найбільш швидкохідний літальний апарат серед усіх інших, створених людиною (Наука.., 8, 1958, 16); // Який діє, працює на великих швидкостях; признач. для прискореного темпу роботи. У зв’язку з оснащенням промислових підприємств швидкохідними верстатами, що допускають високі режими різання, вуглецеву інструментальну сталь тепер порівняно мало використовують (Різальні інстр., 1959, 6); В чому секрет успіху, високого темпу? Передусім у технічному оснащенні. Нас забезпечили безшумними швидкохідними пресами (Веч. Київ, 22.IX 1969, 1); Зубчасті колеса для швидкохідних передач, що працюють під великими навантаженнями, виготовляють переважно механічним обробленням і різанням на зубодовбальних, зубофрезерних і зубошліфувальних верстатах (Допуски.., 1958, 69).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 433.