ШВЯ́КНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до швя́кати. Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (Фр., II, 1950, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 434.