ШЕЛЕ́ПНУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Упасти, перев. з глухим звуком, шумом; ударитися об щось. — Ого, які на вас довгі свитки! Ну, та й свитки. А по-біжи-но котрий з вас. Подивлюся, чи не шелепнеться він об землю, заплутавшись у поли (Довж., І, 1958, 217).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 436.