ШЕЛЕ́СНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Те саме, що шеле́снути 2. Ніна неохоче відчинила двері. Повернувшись до кімнати, вона показала Максимові очима на крісло, а сама, мовби.. якась нежива річ, безцеремонно шелеснулась на диван (Добр., Тече річка.., 1961, 146); Шелеснувся кінь під Потоцьким убік і захріп, почувши, що наступає жах (Стар., Облога.., 1961, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 436.