ШЕРБЕ́Т, у, ч.
1. Східний прохолодний фруктовий напій. *Образно. Великий візир Муртаза-паша перебирав жовтими висохлими пальцями білу цапину борідку і голосом євнуха.. лив шербет своїх умовлянь, які врешті зводились до одного: треба чекати (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 383).
2. Густа солодка маса, виготовлена з фруктів, кави, шоколаду з цукром, іноді з горіхами. Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (Н.-Лев., II, 1956, 446); Ханські аскери вносять на срібних тарілках шербет (Рибак, Переясл. Рада, 1948, 135).
3. Молочна запашна помадка різних кольорів з горіхами.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 442.