ШИКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до шикува́ти2. Оточують стрункий фасад Шиковані колони в ряд І круглі Баш, мов зіниці (Фомін, Вибр., 1958, 184).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 451.