ШИЛОХВІ́СТ, во́ста, ч. Птах родини качиних, що має видовжений тулуб з голчастим хвостом. Річкові качки — крижень, шилохвіст, свищ, чирки та інші — добувають собі їжу на поверхні води або на мілині (Веч. Київ, 6.ІІІ 1971, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 452.