ШИНЕЛЬЧИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що шинель, шинеля. Низенький партизан у шинельчині осів на місці, клюнув головою у сніг (Тют., Вир, 1964" 536); До нього легкою ходою наближався худорлявий юнак в благенькій шинельчині, в сукняному шоломі з малиновою зорею на весь лоб (Гончар, II, 1959, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 453.