ШИНКАРІ́ВНА, и, ж., заст. Дочка шинкаря. [Подорожній:] Багатий фабрикант Дрейсігер оженився якраз із шинкарівною (Л. Укр., IV, 1954, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 453.