ШИ́ПИК, а, ч. Зменш. до шип1. Для сівби зручніше користуватись перетертим насінням моркви, в якому обламані шипики, що ними вкрита поверхня насіння (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 207).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 454.