ШИРОКОГРУ́ДИЙ, а, е. Який має міцні, великого об’єму груди. Боєць лежав, витягнувшись на весь зріст, і тільки тепер усі побачили, який він був гарний, стрункий, широкогрудий — справжній красень (Гончар, III, 1959, 64); Задумливо, не поспішаючи, крокують спереду широкогруді корови (Тулуб, В степу.., 1964, 41); У нас розводять індиків.. бронзової широкогрудої породи (Хлібороб Укр., 9, 1964, 21); *Образно. По плесах Бугу в золотій імлі Пливуть широкогруді кораблі (Бажан, І, 1946, 303).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 459.