ШИРОКОЛО́БИЙ, а, е. З широким лобом. Котрий же із них старший? Чи отой худорлявий в окулярах, чи оцей, що сидить навпроти,— широколобий, смаглявий, з русявим пухнастим вусом? (Гончар, II, 1959, 395); Закривавлений до погруддя старий широколобий вовцюган лежав в чагарнику (Стельмах, І, 1962, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 460.