ШИ́ФЕРНИЙ, а, е. Прикм. до ши́фер. Лісівники. [кримського] мисливського господарства провадять також роботу по озелененню Нікітської яйли і шиферних схилів гір (По заповідних місцях.., 1960, 166); // Зробл. з шиферу. Шиферні пряслиця — один з найпоширеніших видів знахідок серед пам’яток епохи Київської Русі (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429); Безперечно, черепична покрівля важча і складніша в устаткуванні, ніж шиферна, та й лісоматеріалів потребує більше (Ком. Укр., 1, 1968, 24); Шиферний лист іде на покрівлю житлових і промислових будівель (Веч. Київ, 12.Х 1957, 1); // Признач. для виробництва шиферу. Кмітливий хлопець швидко освоївся в колективі, оволодів професією оператора шиферної машини (Веч. Київ, 1.ХІІ 1:966, 1); На різних будовах країни чекають продукції Краматорського шиферного заводу (Рад. Укр., 10.11 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 464.