ШИФРУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для шифрування і розшифровування. До кімнати зайшов капітан третього рангу з шифрувального відділу (Кучер, Голод, 1961, 306); Тепер, коли людині треба передати зашифровану інформацію, навряд чи вона перекладатиме вихідний текст у кодований запис і назад розшифровуватиме його примітивним способом, так би мовити, вручну. Для цього створені шифрувальні і дешифрувальні механізми (Наука.., 8, 1965, 4); // у знач. ім. шифрува́льна, ної, ж. Кімната, приміщення, де шифрують і розшифровують таємні документи.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 465.