Що oзначає слово - "шкабарчати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ШКАБАРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. Говорити невиразно, незрозуміле; бубоніти. — І що воно шкабарчить там, вилупок! — розсердилася мати.— Ходить по хатах, слухає, де хто що плеще язиком, та й собі тієї ж… (Вас., І, 1959, 199); Щось озивається збоку. Що воно там, шкабарчить? (Кол., На фронті.., 1959, 140); *Образно. Все.. було незвичайне, незнайоме, чуже: і оцей жалюгідний ліс, і безлюдне шосе, і навіть птахи, які шкабарчали над головою в Михайла набридливо, нахабно і насмішкувато (Загреб., Європа 45, 1959, 35).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 469.