ШКОРУ́ПА, и, ж., діал. Шкаралупа. І як тільки вона поцілувала [машкару], то тая шкорупа з лиця і зсунулася (Укр.. казки, 1951, 190).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 482.