ШКУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, діал. Дошкуляти. Сонце пече, морозяка шкулить (Ю. Янов., II, 1954, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 484.