ШКІРЯ́НКА, и, ж. Шкіряна куртка, шкіряне пальто. Кузю ніяк не сиділось, і зняв картуза він , і знову тут же надів. Розстебнув невідомо для чого шкірянку (Тич., І, 1957, 236); Чигирин тугіше загорнувся в шкірянку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 128); Грета сидить, читаючи листа. На ній шкірянка, червона хусточка (Собко, П’єси, 1958, 180).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 477.