ШЛАГБА́УМ, а, ч. Пристрій для припинення руху автомобільного та іншого транспорту через залізничний переїзд, на контрольно-пропускних пунктах і т. ін. Вони минули портові шлагбауми, пройшли холодний гучний тунель попід мостом, вийшли на рівні вулиці (Мик., II, 1957, 319); Машина зупинилася на переїзді перед спущеним шлагбаумом (Коз., Сальвія, 1959, 208); Рух по дерев’яному мосту було припинено, і сотні автомашин стояли, збившись біля шлагбаумів (Гончар, Дорога.., 1953, 40); *Образно. Ій [пісні] пролетіти треба забагато Шлагбаумів, рогаток і проваль (Бажан, Роки, 1957, 283); *У порівн. — Гей, гей, тримайте бики, бо процесія йде! — розчепірює Анна руки, як шлагбаум, і стає отак між Марічкою і тими, що нападають на неї (Вільде, Сестри.., 1958, 333).
∆ Закри́ти шлагба́ум перед чим — створити для чого-небудь перешкоду. В лицемірних зітханнях абстракціоністів про таємничу суть, до якої вони прагнуть, відчувається підступний намір закрити шлагбаум перед переможною ходою людського пізнання, затемнити істину трюкацтвом (Мист., 3, 1963, 12); Закриваючи шлагбаум перед воєнним використанням космічного простору, ми розчищаємо шлях для вивчення космосу в ім’я науки (Рад. Укр., 4.Х 1962, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 487.