ШЛЯК: Шляк би (аби́) тра́фив кого, діал.— уживається як лайка, що виражає недобре побажання комусь при обуренні, досаді. — Аби мене шляк трафив з такою роботою. Бодай же я до завтра не діждав! (Март., Тв., 1954, 424); [Ч м у р:] Що-о? А шляк би тебе трафив! (Мокр., П’єси, 1959, 77); — Бачиш, курятини їм забажалося,— почав своєї дід Смик.— Та я раз у рік чи скуштую того м’яса, а вони, шляк би їх трафив, щодня курятину їдять (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 492.