ШЛІФУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до шліфува́льник. — Я буду вчитися на шліфувальницю! Ось на тому мініатюрному верстатику! — промовила вона, дивлячись на свого знайомого грайливими очима (Автом., Щастя.., 1959, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 490.