ШЛІФУВА́ТИСЯ, у́ється, недок.
1. Піддаватися шліфуванню. Елементи сучасної мови були закладені ще в далекій давнині. Протягом цілого ряду епох мова оформляється, збагачується, розвивається і шліфується (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 3); Залягають вони [українські граніти] крупними блоками, легко обробляються, колються, пиляються, шліфуються, поліруються (Знання.., 2, 1967, 6); *Образно. —Видно, неспроста мене, Олено, з госпіталю не одразу в свою частину, а ще в санаторій раніш. Шліфуватися іще треба мені (Головко, І, 1957, 469).
2. Пас. до шліфува́ти. Тільки в одному шестишпиндельному автоматі застосовується тепер 34 назви деталей з високоміцного чавуну, всі зубчасті передачі шліфуються (Рад. Укр., 8.1 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 490.