ШЛІЦЬОВИ́Й, а, е, техн. Який має шліц (у 1 знач.). Шліцьова муфта; // Признач. для нарізання й обробки шліців. Шліцьова фреза.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 491.