ШМА́ТТЯЧКО, а, с., збірн. Зменш.-пестл. до шма́ття 2. Згадував Антосьо Круті, а мати шматтячко передивлялась (Свидн., Люборацькі, 1955, 29); — Треба було передати клуночок.. Сестриччине шматтячко (Папч, Гомон. Україна, 1954, 293).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 501.