ШО́МПОЛКА, и, ас., розм. Рушниця застарілої конструкції, що заряджається з дула за допомогою шомпола. Стоїть [дід Корень] трохи осторонь з шомполкою через плече (Баш, П’єси, 1958, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 509.