ШОСТА́К, а́, ч., заст. Три копійки (шість грошів). Чоботи за шостак (Номис, 1864, № 12514); То вже ж один козак.. Один шостак розгадав Да й той к катовій матері у корчмі прогуляв (Укр.. думи.., 1955, 109); // Монета такої вартості. На землю щось впало, задзвеніло, неначе гроші.— То мій шостак упав… от тільки грошей маю на дорогу (Коцюб., І, 1955, 456).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 511.