ШПАРИ́СТІСТЬ, тості, ж. Якість за знач. шпари́стий. Шпаристість грунту.. — ступінь наявності в грунті невеликих порожнин — пор і шпар (Укр. с.-г. енц., III, 1972, 488).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 516.