ШПУНТО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до шпунтува́ти. Перегукуючись, лісоруби складали в стоси останні вогкі від соку кряжі, гонтарі досортовували [закінчували сортувати] шпунтовану гонту (Стельмах, Хліб.., 1959, 408).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 528.