ШПІНЕ́ЛЬ, і, ж. Вид ізоморфного мінералу, перев. зеленого, червоно-бурого, червоного кольору, деякі різновиди якого використовують як коштовне каміння. В перидотитах зустрічаються такі мінерали: олівін, піроксени, біотит, рогова обманка. Як виняток, іноді бувають мінерали хроміт або шпінель (Курс заг. геол., 1947, 64); В щільних породах ущелин щедро розсіяні блискучі кристали.. благородної шпінелі, найближчої родички рубіну (Роб. газ., 25.XI 1964, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 525.