ШТА́НКА, и, ж., діал. Штанина. Одної штанки бракувало від коліна, а друга збоку зовсім роздерта (Март., Тв., 1954, 261); Присів [Кирило] за хатою, визув черевик, підкотив штанку і заліплював м’якушкою хліба рану (Ірчан, II, 1958, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 534.