ШТИРКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех., діал. Штрикати. Пан коня штиркає, нагайкою крає, А кінь вже й виха, і хропе!.. (Кост., І, 1967, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 538.