ШТИРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., діал. Однокр. до штирка́ти. Тогді козачка у хату вбігала. Буцім нехотя той борщ поліном штиркнула. Ну його к нечистій матері! (Укр.. думи.., 1955, 21); Коротколиций тюремник.. злегка штиркнув старого багнетом у спину. Дід похитнувся (Стельмах, І, 1962, 452); *У порівп. Юра стрепенувся, мовби хтось зненацька пальцем штиркнув його в око (Фр., IV, 1950, 405).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 538.