ШТРЕЙКБРЕ́ХЕР, а, ч. У капіталістичних країнах — той, хто працює на підприємстві в період страйку і цим шкодить його проведенню. — Штрейкбрехерами надумали стати, гречкосії чортові? Попробуйте тільки! (Панч, Синів.., 1959, 18); Він казав, що робітник, який є пасивний у громадському житті, є все одно що штрейкбрехер… (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 347); // перен. Зрадник спільних або класових інтересів. Влада Тимчасового уряду була приречена, її вже не могли врятувати ні зрадницьке попередження штрейкбрехерів революції Каменева і Зінов’єва.., ні конвульсивно-істерична метушня Корейського та інших горе-міністрів (Ком. Укр., 2, 1967, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 544.