ШТРЕЙКБРЕ́ХЕРУВАТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Бути штрейкбрехером. — От що, товаришу,— звернувся до Танюшкіна староста, — у нас рішення, на яких умовах найматись, уже прийнято, гляди — не штрейкбрехеруй (Бурл., Напередодні, 1956, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 544.